Тернівський район. Дитячий будинок № 4

  





Документи для практичних психологів

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

6-24-42, факс (044) 2[email protected]

 

від  19.0712            _ 1/9-517___                   

на №  ___ від  

 

Інструктивно-методичні

Міністерство надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо діяльності працівників психологічної служби у 2012/2013 навчальному році, перелік рекомендованої літератури та фахових видань.

Необхідно вжити заходів щодо максимального забезпечення навчальних закладів практичними психологами та соціальними педагогами і налагодження належного психологічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу.

 

 

Заступник Міністра                                                                     Б.М.Жебровський

 

 

 

 

Березіна Н.О.481-32-31

Панок В.Г.    252-70-11

від „19”07. 2012 р. № 1/9-517

Про стан  психологічної служби системи освіти України  

Міністерство спільно із Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи провели моніторинг забезпеченості навчальних закладів системи освіти фахівцями психологічної служби. Розрахунок потреби практичних психологів і соціальних педагогів здійснювався на основі нормативів чисельності, які вміщені у додатку до Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом МОН від 02.07.2009 р. № 616, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07. 2009 р. за № 687/16703. Під час розрахунку враховувалось наступне: тип навчального закладу (дошкільний, загальноосвітній, позашкільний, професійно-технічний навчальний заклад тощо), наповнюваність дітьми, учнями, студентами (кількість груп, класів), місце знаходження навчального закладу (місто, село/селище). При цьому враховувались статистичні дані, які надаються навчально-методичним центром в Автономній Республіці Крим, обласними, Київськими і Севастопольськими міськими навчально-методичними кабінетами (центрами) психологічної служби системи освіти у кінці 2011-2012 навчального року.

 

Згідно із звітністю, поданою із місць, позитивних показників  у минулому році досягли всі регіони України за виключенням Полтавської  та Черкаської  областей, де кількість працівників  служби зменшилася відповідно на 1 та 15 осіб.

 

Не дивлячись на те, що органами управління освітою Миколаївської, та Житомирської областей вжито управлінських заходів - рівень забезпечення  практичними психологами та соціальними педагогами залишається низьким. Так,  прийшло працювати у навчальні заклади Миколаївської області 133 особи - забезпечення становить 37,5%,  Житомирської 108 осіб – забезпечення 41%.

Станом на кінець навчального року 16 463 навчальні заклади всіх типів  забезпечені практичними психологами та 6928 соціальними педагогами.

Серед навчальних закладів найкраще забезпечені практичними психологами спецшколи – інтернати на 96,8% , загальноосвітні навчальні заклади на 95, 6 % та спеціальні дошкільні навчальні заклади  на 76,6 %, які знаходяться у містах.

 

Міністерство зосереджує увагу на необхідності вжиття запобіжних заходів щодо скорочення штатів, збереженні існуючих посад практичних психологів і соціальних педагогів, методистів з психологічної служби районних (міських) методичних кабінетів, працівників навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти та ввести відповідно до потреб регіону додаткові посади зазначеної категорії педагогічних працівників (Основні  завдання психологічної служби системи освіти України на 2012/2013 навчальний рік

Пріоритетні напрями психологічного забезпечення освіти як система заходів, спрямованих на вирішення актуальних завдань освіти засобами та методами фахівців психологічної служби, включає:

4. План заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.09.2012 року № 1482)

Актуальним залишається питання застосування психодіагностичного інструментарію і корекційних програм у роботі з вказаною категорією дітей. Щодо першого, то очевидним є прилаштування інструментарію (стимулів) відносно можливостей дитини та критичного вибору методик, які дозволяють використати потенціал дитини (наприклад: для слабозорої дитини малюнки (методикака "4-й зайвий") повинні бути контрастнішими та більшими за розміром, для дитини зі спастикою кінцівок необхідно домовитися про сигнали, які говорять про відповідність чи невідповідність вибору (методика "Дошка Сегена" тощо). Таким чином психолог приймає рішення (за погодженням з працівниками ПМПК або центру психологічної служби системи освіти) які методики включити до діагностичної батареї з метою окреслення психологічного портрету дитини та визначення плану її розвитку.

1. Ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю протікання захворювання, співбесіда з представниками ПМПК.

4.   Діагностика особистісних особливостей дитини.

7. Проведення психокорекційної роботи з метою розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості.

10. Моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості дитини, корекція відповідних індивідуальних програм, планів.

 

Проблема кривдження дітей та молоді на сьогоднішній день стає все більш актуальною. Насильство може чинитися як дорослими щодо дітей, так і самими дітьми відносно одне одного.

 

Отже, існує нагальна потреба в удосконаленні системи роботи в навчальному закладі з профілактики правопорушень та насильницьких дій серед дітей, тому що, на думку фахівців, насильство є засвоєною моделлю поведінки. Від агресії як прояву насильницької поведінки можна відучити, завдячуючи спільним зусиллям педагогів, психологів, батьків та самих учнів. Саме така діяльність може сприяти зміні поглядів та моделей поведінки дітей та учнівської молоді, що стосуються насильства.

Розроблено та видано методичні рекомендації для педагогічних працівників та батьків за темами: «Сімейне насильство над дітьми – загальна небезпека» з рекомендаціями для батьків щодо виховання дітей; «Реабілітація та профілактика насильства та жорстокості» - методичні рекомендації для фахівців психологічної служби (Сумська область); «Профілактика правопорушень серед підлітків», «Методичні рекомендації щодо просвітницької роботи з попередження поширення ксенофобських і расистських проявів серед дітей та учнівської молоді» (Кіровоградська область); для практичних психологів загальноосвітніх навчальних закладів: «Психологія дітей «групи ризику», Робота практичного психолога», «Профілактика торгівлі людьми та інших найгірших форм дитячої праці», «Профілактика комп’ютерного насильства і залежності в кіберпросторі» (м.Севастополь).

повинні знайти нові підходи до взаємодії з учнями та їхніми батьками. У цьому можуть допомогти різні профілактичні програми :

групові заняття з розвитку комунікативних навичок як в учнів так і в батьків;

групові заняття з профілактики асоціальної поведінки з основами правових знань;

групові заняття, спрямовані на допомогу в досягненні позитивних життєвих цілей;

групові заняття з батьками підлітків для підвищення рівня обізнаності у питаннях виховання дітей та правових знань, що стосуються їхньої відповідальності та прав, передбачених українським законодавством.

Закон України «Про протидію торгівлі людьми» Законодавча база щодо попередження та профілактика торгівлі людьми:

Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 417).

вживати соціальних, правових, психолого-педагогічних та інших заходів, спрямованих на виявлення та усунення причин і передумов, що сприяють торгівлі дітьми;

вживати заходів, що сприяють викоріненню передумов торгівлі людьми, зокрема щодо попередження насильства в сім'ї та дискримінації за ознакою статі;

Активному розвиткові психологічної служби у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації  сприяло прийняття нової редакції Положення про психологічну службу та наказу МОН України від 30.12.2009 № 1248 «Про покращання соціально-педагогічного і психологічного супроводу навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації»

Аналіз інформації дозволяє зробити висновок, що єдиної, чітко визначеної структурно-функціональної організації психологічної служби у ВНЗ на даний час не існує. За результатами звітів психологічні служби існують у таких організаційних формах: окрема посада практичного психолога (у 17 ВНЗ), центр (5), лабораторія (3), кабінет (3), психологічна служба (2), сектор (1), а також «група практичної психології», «служба», «консультація», «відділ», тощо.

Аналіз інформації зі звітів свідчить про те, що на теперішній час у психологічних службах ВНЗ майже відсутні ставки соціальних педагогів (лише 2 з 41 ВНЗ). Частково функції соціальних педагогів виконують практичні психологи (9 з 41 ВНЗ), але треба підкреслити, що соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу здійснюється не в повному обсязі – лише окремі види робіт з обмеженою кількістю студентів, за відсутності методичного та матеріально-технічного забезпечення.

організаційно-нормативної – документального визначення організаційної і функціональної структури психологічної служби, статусу її працівників (відповідність назв посад до переліку педагогічних і науково-педагогічних працівників згідно з чинним законодавством, тижневе навантаження, норми витрат часу на основні види діяльності, форми звітності, тривалість щорічної відпустки, атестація тощо);

до листа Міністерства

від „19”07. 2012 р. № 1/9-517

Список рекомендованої літератури

Кращий досвід роботи регіональних центрів практичної психології і соціальної роботи за 2011 рік: Навчально-методичний посібник / [за ред. В.Г. Панка,І.І. Цушка] – К.: Ніка-Центр, 2011. – 167 с.

 

 

 

 

Газета «Психолог»

120 сторінок

1 раз на місяць,

90224

Газета «Психолог дошкілля»

60 сторінок

1 раз на місяць

1 раз на місяць

 

освіти і науки, молоді та спорту України

ВНЗ І-ІІ р.а.

 

вечірні (змінні) школи

 

всі ДНЗ

 

ЗОНТ та НЗ з поглибленним вивченням окремих

 

ДНЗ загального типу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21,0

 

59,3

 

86,3

 

11,8

 

ВНЗ І-ІІ рівня акредитації

 

вечірні (змінні) школи

 

всі ДНЗ

 

вивченням окремих предметів  

 

ДНЗ загального типу

 

40,3

 

95,2

 

94,0

 

63,1

 

<span arial';color:#000000"=""> (місто) у %

 

 

До структури психологічної служби системи освіти області входять: обласний центр психологічної служби системи освіти, психологічна служба закладів профтехосвіти, психологічні служби вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, районні (міські) психологічні служби, психологічні служби закладів освіти обласного підпорядкування (позашкільні навчальні заклади, спеціальні навчальні заклади тощо) та психологічні служби ВНЗ ІІІ-І

Перша модель. Вона застосовується там, де психологічна служба іще недостатньо розвинута а її організаційна структура знаходиться на початковому етапі (Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Тернопільська та інші області). Обласний центр є структурним підрозділом обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ОІППО). До його складу входить 3-4 методисти.

 

Третя модель. Так звані об’єднані центри. Вони схожі з центрами другої моделі, але до їх складу входить також обласна психолого-медико-педагогічна консультація (ПМПК). Досвід роботи за третьою моделлю організації обласного центру є у Вінницькій і Дніпропетровській областях.

 

Відділ моніторингу освітньої ситуації. Основними завданнями роботи даного відділу є:

 

- розробка прогнозних моделей і прогнозів стану розвитку освіти в області, стану та ефективності виховної і навчальної роботи;

- директор (завідувач) кабінету (центру);

- методист - фахівець з питань психологічного супроводу навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах;

- методист - фахівець з питань соціально-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу у навчальних закладах;

- секретар (лаборант).

У 2012/2013 н.р. поступово вступає в дію новий Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462). У загальних положеннях зазначено, що Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти. Відповідно формується вихідна передумова і мета діяльності працівників психологічної служби щодо розвитку школяра у процесі його навчання в початковій школі:

допомога кожному учневі у соціалізації й адаптації до соціального середовища шляхом оптимального розвитку його потенційних можливостей.

Найважливіше завдання діяльності працівників психологічної служби у початковій школі  – збереження психологічного здоров’я дітей.

Кожен освітній заклад, виходячи з своїх потреб та специфіки, вкладає свою ціннісну ідею в модель діяльності психологічної служби. Головна ідеологія діяльності психологічної служби у початковій школі – це супровід  дитини по її життєвому шляху. Це рух разом з нею, поруч із нею, іноді – трохи попереду, якщо треба пояснити можливі шляхи.  Педагогічні працівники не можуть змінити внутрішній світ дитини без її власної волі, власного бажання, але можуть взаємодіяти, пропонуючи різні шляхи вирішення тих або інших завдань чи проблем, можуть організовувати співробітництво, спрямоване на самопізнання та самовдосконалення.

Діалектика процесу супроводу полягає в тому, щоб допомогти дитині максимально використати надані соціально-педагогічним середовищем можливості для освіти й розвитку й одночасного адаптувати її індивідуальні особливості до умов шкільної і сімейної життєдіяльності.

«Особистість виховує особистість – це азбука виховного процесу». Від того, як молодший школяр сприймає вчителя, залежить його ставлення до школи і до навчання. Ш.О. Амонашвілі привертає увагу до того, що навчаючи і виховуючи, вчитель залучає дітей до матеріальних і духовних цінностей минулих поколінь. Гуманний педагог, прилучаючи дітей до знань, одночасно передає їм свій характер, постає перед ними як зразок людяності.

З урахуванням основних тенденцій в освіті визначаються пріоритетні напрями розбудови психологічної служби та окреслюються напрями діяльності, які потребують підвищеної професійної уваги. До таких питань відноситься психологічне забезпечення і соціально-педагогічний супровід інклюзивної освіти.

1. План дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки (Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах (затвердженого наказом МОН України від 09.12.2010 р. №1224)



  1.